Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повк
Берлін: Українське слово, 1924

Повк, ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку: розв'язали Марусі головку. Мет. 105. Ум. Повчо́к. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.