Словарь української мови (1924)/повіятися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повіятися
Берлін: Українське слово, 1924

Пові́ятися, ві́юся, єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. I. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. I. 74.