Словарь української мови (1924)/повіятися
| ◀ повіяти | Словарь української мови П повіятися |
повк ▶ |
|
Пові́ятися, ві́юся, єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. I. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. I. 74.