Словарь української мови (1924)/повипорювати
◀ повиполювати | Словарь української мови П повипорювати |
повиправдувати ▶ |
|
Повипо́рювати, рюю, єш, гл. Выпороть (во множ.).
◀ повиполювати | Словарь української мови Борис Грінченко П повипорювати |
повиправдувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повипорювати
Борис Грінченко
1924
Повипо́рювати, рюю, єш, гл. Выпороть (во множ.).