Словарь української мови (1924)/повиполювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиполювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повипо́лювати, люю, єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.