Словарь української мови (1924)/повиполювати
| ◀ повиполіскувати | Словарь української мови П повиполювати |
повипорювати ▶ |
|
Повипо́лювати, люю, єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
| ◀ повиполіскувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повиполювати |
повипорювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повиполювати
Борис Грінченко
1924
Повипо́лювати, люю, єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.