Словарь української мови (1924)/повиправдувати
◀ повипорювати | Словарь української мови П повиправдувати |
повиправдуватися ▶ |
|
Повипра́вдувати, дую, єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
◀ повипорювати | Словарь української мови Борис Грінченко П повиправдувати |
повиправдуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
повиправдувати
Борис Грінченко
1924
Повипра́вдувати, дую, єш, гл. Оправдать (во множествѣ).