Словарь української мови (1924)/повинний
| ◀ повинитися | Словарь української мови П повинний |
повинність ▶ |
|
Пови́нний, а, е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати. Чуб. V. 1176.
| ◀ повинитися | Словарь української мови Борис Грінченко П повинний |
повинність ▶ |
|
Словарь української мови — П
повинний
Борис Грінченко
1924
Пови́нний, а, е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати. Чуб. V. 1176.