Словарь української мови (1924)/повинитися
| ◀ повинен | Словарь української мови П повинитися |
повинний ▶ |
|
Повини́тися, ню́ся, ни́шся, гл. = Повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.
| ◀ повинен | Словарь української мови Борис Грінченко П повинитися |
повинний ▶ |
|
Словарь української мови — П
повинитися
Борис Грінченко
1924
Повини́тися, ню́ся, ни́шся, гл. = Повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.