Словарь української мови (1924)/побір
◀ побіляти | Словарь української мови П побір |
побірати ▶ |
|
Побі́р, бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Стор. Ум. Побі́рок. От же побірки прокляті. Костом.
◀ побіляти | Словарь української мови Борис Грінченко П побір |
побірати ▶ |
|
Словарь української мови — П
побір
Борис Грінченко
1924
Побі́р, бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Стор. Ум. Побі́рок. От же побірки прокляті. Костом.