Словарь української мови (1924)/пленіпотент
| ◀ плениця | Словарь української мови П пленіпотент |
плентати ▶ |
|
Пленіпоте́нт, та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5.
| ◀ плениця | Словарь української мови Борис Грінченко П пленіпотент |
плентати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пленіпотент
Борис Грінченко
1924
Пленіпоте́нт, та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5.