Словарь української мови (1924)/пиндрячити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пиндрячити
Берлін: Українське слово, 1924

Пиндря́чити, чу, чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить. Конотоп. у.