Словарь української мови (1924)/пиндитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пиндитися
Берлін: Українське слово, 1924

Пи́ндитися, джуся, дишся, гл. = Пиндючитися. Нехай не пиндяться, що і вони двоногі. К. Дз. 138.