Словарь української мови (1924)/пиндитися
◀ пиндження | Словарь української мови П пиндитися |
пиндрячити ▶ |
|
Пи́ндитися, джуся, дишся, гл. = Пиндючитися. Нехай не пиндяться, що і вони двоногі. К. Дз. 138.
◀ пиндження | Словарь української мови Борис Грінченко П пиндитися |
пиндрячити ▶ |
|
Словарь української мови — П
пиндитися
Борис Грінченко
1924
Пи́ндитися, джуся, дишся, гл. = Пиндючитися. Нехай не пиндяться, що і вони двоногі. К. Дз. 138.