Словарь української мови (1924)/пиндючитися
◀ пиндючити | Словарь української мови П пиндючитися |
пиндючливий ▶ |
|
Пиндю́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, спесивиться.
◀ пиндючити | Словарь української мови Борис Грінченко П пиндючитися |
пиндючливий ▶ |
|
Словарь української мови — П
пиндючитися
Борис Грінченко
1924
Пиндю́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, спесивиться.