Словарь української мови (1924)/опрошкувати
| ◀ опроче | Словарь української мови О опрошкувати |
опрощення ▶ |
|
Опрошкува́ти, ку́ю, єш, гл. = Простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує. Ном. № 11406.
| ◀ опроче | Словарь української мови Борис Грінченко О опрошкувати |
опрощення ▶ |
|
Словарь української мови — О
опрошкувати
Борис Грінченко
1924
Опрошкува́ти, ку́ю, єш, гл. = Простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує. Ном. № 11406.