Словарь української мови (1924)/опроче

by Борис Грінченко

◀ опростатися

Словарь української мови Борис Грінченко О опроче

опрошкувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Опро́че, нар. 1) = Опріче 1. Опроче тих пісень… співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = Опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.