Словарь української мови (1924)/опріч

by Борис Грінченко

◀ опришок

Словарь української мови Борис Грінченко О опріч

опрічний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Опрі́ч, опрі́че, нар. 1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197. 2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.