Словарь української мови (1924)/озивати
| ◀ озерявина | Словарь української мови О озивати |
озиватися ▶ |
|
Озива́ти, ва́ю, єш, сов. в. озва́ти, зву́, ве́ш, гл. Окликать, окликнуть, позвать. Треба озвати Максима, чи не поможе нам стягти цю колоду на сани. Радом. у.