Словарь української мови (1924)/озерявина
| ◀ озеро | Словарь української мови О озерявина |
озивати ▶ |
|
Озеря́вина, ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Сим. 190. Мнж. 187. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам'янку. Новомосковск. у.