Словарь української мови (1924)/одночасник

by Борис Грінченко

◀ одночасний

Словарь української мови Борис Грінченко О одночасник

одночасно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Одноча́сник, ка, м. Современникъ (чей).