Словарь української мови (1924)/одночасний
◀ одноцальний | Словарь української мови О одночасний |
одночасник ▶ |
|
Одноча́сний, а, е. 1) Одновременный. 2) Современный.
◀ одноцальний | Словарь української мови Борис Грінченко О одночасний |
одночасник ▶ |
|
Словарь української мови — О
одночасний
Борис Грінченко
1924
Одноча́сний, а, е. 1) Одновременный. 2) Современный.