Словарь української мови (1924)/одночасно

< Словарь української мови (1924)

◀ одночасник

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одночасно

однояй ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Одноча́сно, нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/одночасно&oldid=480705