Словарь української мови (1924)/обітріти
| ◀ обітниця | Словарь української мови О обітріти |
обітря ▶ |
|
Обітрі́ти, рі́ю, єш, гл. = Обвітріти. Станьмо тутечка підождімо, поки сонце обітріє. Дума. Що воно таке, Архипе, обітріє?.. — Се як вітром перейде під час ісходу сонця, от сонце і обітріє. К. Исторія возс. Руси. I. 341.