Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обітниця
Берлін: Українське слово, 1924

Обітни́ця, ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.