Словарь української мови (1924)/обвітріти
◀ обвістити | Словарь української мови О обвітріти |
обвітря ▶ |
|
Обві́тріти, рію, єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
◀ обвістити | Словарь української мови Борис Грінченко О обвітріти |
обвітря ▶ |
|
Словарь української мови — О
обвітріти
Борис Грінченко
1924
Обві́тріти, рію, єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.