Словарь української мови (1924)/обірвати
| ◀ обірати | Словарь української мови О обірвати |
обірка ▶ |
|
Обірва́ти, ся. См. Обривати, ся.
| ◀ обірати | Словарь української мови Борис Грінченко О обірвати |
обірка ▶ |
|
Словарь української мови — О
обірвати
Борис Грінченко
1924
Обірва́ти, ся. См. Обривати, ся.