Словарь української мови (1924)/обірка
| ◀ обірвати | Словарь української мови О обірка |
обірник ▶ |
|
Обі́рка, ки, ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.
| ◀ обірвати | Словарь української мови Борис Грінченко О обірка |
обірник ▶ |
|
Словарь української мови — О
обірка
Борис Грінченко
1924
Обі́рка, ки, ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.