Словарь української мови (1924)/обіждати
| ◀ обіжати | Словарь української мови О обіждати |
обіз ▶ |
|
Обіжда́ти, да́ю, єш, гл. = Обіжати. Г. Барв. 439. МВ. (О. 1862. III. 36). Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту. Кв. I. 188.
| ◀ обіжати | Словарь української мови Борис Грінченко О обіждати |
обіз ▶ |
|
Словарь української мови — О
обіждати
Борис Грінченко
1924
Обіжда́ти, да́ю, єш, гл. = Обіжати. Г. Барв. 439. МВ. (О. 1862. III. 36). Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту. Кв. I. 188.