Словарь української мови (1924)/обіжати
◀ обідрати | Словарь української мови О обіжати |
обіждати ▶ |
|
Обіжа́ти, жа́ю, єш, сов. в. обі́дити, джу, диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. I. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.