Словарь української мови (1924)/обіз

by Борис Грінченко

◀ обіждати

Словарь української мови Борис Грінченко О обіз

обізватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обі́з, обо́зу, м. = Обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.