Словарь української мови (1924)/оброчникувати

by Борис Грінченко

◀ оброчник

Словарь української мови Борис Грінченко О оброчникувати

обруб ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Оброчникува́ти, ку́ю, єш, гл. Исполнять обѣтъ. Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати. К. ЦН. 283.