Словарь української мови (1924)/обвітря

by Борис Грінченко

◀ обвітріти

Словарь української мови Борис Грінченко О обвітря

обвітряний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обві́тря, ря, с. Воздухъ, атмосфера. См. Повітря. Чорний ворон коли не коли скрикував над головою, прорізуючи.... обвітря своїм дужим крилом. Мир. ХРВ. 70.