Словарь української мови (1924)/обвітряний
◀ обвітря | Словарь української мови О обвітряний |
обвішати ▶ |
|
Обві́тряний, а, е. Обвѣянный вѣтромъ. Осмалений сонцем та обвітряний здававсь він ще похмурнійший, ніж був. МВ. II. 148.
◀ обвітря | Словарь української мови Борис Грінченко О обвітряний |
обвішати ▶ |
|
Словарь української мови — О
обвітряний
Борис Грінченко
1924
Обві́тряний, а, е. Обвѣянный вѣтромъ. Осмалений сонцем та обвітряний здававсь він ще похмурнійший, ніж був. МВ. II. 148.