Словарь української мови (1924)/ковила
◀ ковизка | Словарь української мови К ковила |
ковінька ▶ |
|
Ковила́, ли́, ж. = Тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.
◀ ковизка | Словарь української мови Борис Грінченко К ковила |
ковінька ▶ |
|
Словарь української мови — К
ковила
Борис Грінченко
1924
Ковила́, ли́, ж. = Тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.