Словарь української мови (1924)/клекотати
◀ клекіт | Словарь української мови К клекотати |
клекотіти ▶ |
|
Клекота́ти, кочу́, чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
◀ клекіт | Словарь української мови Борис Грінченко К клекотати |
клекотіти ▶ |
|
Словарь української мови — К
клекотати
Борис Грінченко
1924
Клекота́ти, кочу́, чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.