Словарь української мови (1924)/картацький
◀ картатий | Словарь української мови К картацький |
картина ▶ |
|
Карта́цький, а, е. = Картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. I. 6. Плахти, знаєте, все хороші, картацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.