Словарь української мови (1924)/картатий
| ◀ картати | Словарь української мови К картатий |
картацький ▶ |
|
Карта́тий, а, е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
| ◀ картати | Словарь української мови Борис Грінченко К картатий |
картацький ▶ |
|
Словарь української мови — К
картатий
Борис Грінченко
1924
Карта́тий, а, е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.