Словарь української мови (1924)/картина
| ◀ картацький | Словарь української мови К картина |
картинуватий ▶ |
|
Карти́на, ни, ж. 1) Четырехугольникъ. 2) Небольшой листокъ бумаги. 3) Картина. Так як на картині змалював той манастирь печерський. К. ЧР. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина. Левиц. I. 4) Изображеніе словесное въ образахъ. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто… і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, то не скоро б ще скончив своє оповідання. К. ЧР.