Словарь української мови (1924)/канючити
◀ канюка | Словарь української мови К канючити |
каня ▶ |
|
Каню́чити, чу, чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
◀ канюка | Словарь української мови Борис Грінченко К канючити |
каня ▶ |
|
Словарь української мови — К
канючити
Борис Грінченко
1924
Каню́чити, чу, чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.