Словарь української мови (1924)/каламутитися

by Борис Грінченко

◀ каламутити

Словарь української мови Борис Грінченко К каламутитися

каламутний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Каламу́титися, му́чуся, тишся, гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться народ, почувши від його таке.