Словарь української мови (1924)/каламутний

by Борис Грінченко

◀ каламутитися

Словарь української мови Борис Грінченко К каламутний

каландєк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Каламу́тни́й, а, е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Ном. № 12420. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? Нп. 2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись. К. ЧР. 191.