Словарь української мови (1924)/зорявий
◀ зоря | Словарь української мови З зорявий |
зоряво ▶ |
|
Зо́рявий, а, е. = Зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. I. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).
◀ зоря | Словарь української мови Борис Грінченко З зорявий |
зоряво ▶ |
|
Словарь української мови — З
зорявий
Борис Грінченко
1924
Зо́рявий, а, е. = Зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. I. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).