Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зоря
Берлін: Українське слово, 1924

Зоря́, рі́, ж. 1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Грин. III. 198. Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя. Лукаш. 161. 2) Заря. Чи то зоря розсвітає? Чуб. V. 2. На зо́рю займа́ється. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло. МВ. II. 110.