Словарь української мови (1924)/зобати
◀ зо | Словарь української мови З зобати |
зобачати ▶ |
|
Зоба́ти, ба́ю, єш, гл. = Дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.
◀ зо | Словарь української мови Борис Грінченко З зобати |
зобачати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зобати
Борис Грінченко
1924
Зоба́ти, ба́ю, єш, гл. = Дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.