Словарь української мови (1924)/знайомий

by Борис Грінченко

◀ знайко

Словарь української мови Борис Грінченко З знайомий

знайомісінький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знайо́мий, а, е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим шле, то за другим. МВ. II. 53. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими. Стор. II. 181.