Словарь української мови (1924)/знайко
| ◀ знайдух | Словарь української мови З знайко |
знайомий ▶ |
|
Зна́йко, ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
| ◀ знайдух | Словарь української мови Борис Грінченко З знайко |
знайомий ▶ |
|
Словарь української мови — З
знайко
Борис Грінченко
1924
Зна́йко, ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.