Словарь української мови (1924)/знайомісінький
◀ знайомий | Словарь української мови З знайомісінький |
знайомість ▶ |
|
Знайомі́сінький, а, е. Совершенно знакомый, совершенно извѣстный. Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі. МВ. I. 13.