Словарь української мови (1924)/здекуційник
| ◀ здекретувати | Словарь української мови З здекуційник |
здерати ▶ |
|
Здекуці́йник, ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
| ◀ здекретувати | Словарь української мови Борис Грінченко З здекуційник |
здерати ▶ |
|
Словарь української мови — З
здекуційник
Борис Грінченко
1924
Здекуці́йник, ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.