Словарь української мови (1924)/здекретувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здекретувати
Берлін: Українське слово, 1924

Здекретува́ти, ту́ю, єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.