Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здерати
Берлін: Українське слово, 1924

Здера́ти, ра́ю, єш, сов. в. зде́рти, здеру́, ре́ш, гл. Сдирать, содрать. Шкіру з нього здер. Ном. № 4029.