Словарь української мови (1924)/звірячий
◀ звірятися | Словарь української мови З звірячий |
звісен ▶ |
|
Звіря́чий, а, е. Звѣрскій, звѣриный.
◀ звірятися | Словарь української мови Борис Грінченко З звірячий |
звісен ▶ |
|
Словарь української мови — З
звірячий
Борис Грінченко
1924
Звіря́чий, а, е. Звѣрскій, звѣриный.