Словарь української мови (1924)/звиняти
◀ звинутися | Словарь української мови З звиняти |
звисати ▶ |
|
Звиня́ти, ня́ю, єш, гл. = Вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085.
◀ звинутися | Словарь української мови Борис Грінченко З звиняти |
звисати ▶ |
|
Словарь української мови — З
звиняти
Борис Грінченко
1924
Звиня́ти, ня́ю, єш, гл. = Вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085.